Проблеми територіального зростання міст

Еcе

з нayки (диcциплiни) «Управління економічним потенціалом міста»

нa темy «Проблеми територіального зростання міст»

 

Місто являє собою складне соціально-територіальне утворення, до якого крім природного і матеріально-речового компонентів, входять населення, виробництво і споживання матеріальних благ, тому воно і вивчається багатьма громадськими, економічними та географічними науками.

Польський урбаніст Б.Маліш[1] створив теорію порогів і на її основі - методи порогового аналізу територіального зростання міста, які стали використовуватися як інструмент міського і регіонального планування. Розвиток міста являє собою послідовність дискретних станів, для яких і аналізується майбутня просторова організація міської території. В процесі територіального зростання місто стикається з певними обмеженнями, які надають значний вплив на постадійний процес розвитку.

Б.Маліш¹ виділяє чотири групи обмежень, пов'язаних з: різноманітністю (і особливостями) природного середовища; існуючими системами землекористування; особливостями інфраструктури; інерцією у розвитку існуючих структурних елементів міста.

Таким чином, виникає задача, наприклад, подолати обмеження, створені заболоченістю рельєфу, необхідністю переходу на протилежний берег і будівництвом для цього моста, вилученням цінних сільськогосподарських земель і т.д. Однак це зажадає додаткових капіталовкладень.

Питомі витрати (в розрахунку на одиницю площі або на одного жителя) підвищаться в порівнянні з тими, які робляться в звичайних умовах. Місту доводиться час від часу зупинятися в територіальному зростанні до тих пір, поки не виявиться доцільним йти на додаткові витрати, що вимагаються для подолання виниклих обмежень.

Для оцінки цих додаткових витрат і вводиться поняття порогових витрат. Їх розміри залежать від тих особливостей місцевості, на які вказувалося вище. Варіанти територіального розвитку міста можна представити у вигляді порогової кривої, що дозволяє порівнювати їх економічну ефективність. Якщо витрати зростають особливо сильно і висота «порога» стає досить значною, виникає критичний поріг. Він не виключає подальшого зростання міста, а лише вказує на те, що необхідно змінити тактику містобудування. Можливо, що замість розширення міста знадобиться перебудова його окремих частин: зміна їх функціонального профілю, планувальної структури, підвищення щільності забудови¹.

Таким чином, граничний аналіз дозволяє оцінити всі прийнятні варіанти розширення або реконструкції території міста і вибрати найбільш ефективний, беручи до уваги порогові обмеження. Пороговому аналізу не піддаються промислові майданчики, ділянки, що володіють історичною цінністю, і інші, які не підлягають забудові. Аналізовані землі досліджуються щодо:

а) особливостей природи;

б) існуючої системи землекористування (при цьому враховуються необхідні при зміні землекористування витрати);

в) можливого створення необхідної інфраструктури.

Граничний аналіз дозволяє знайти найбільш доцільні шляхи послідовного освоєння прилеглих до міста територій, визначити таким чином стратегію розвитку міста, а також встановити рівень, перевищивши який, компактне місто перетворюється в розосереджене.

Граничному аналізу не піддаються промислові майданчики, ділянки, що володіють історичною цінністю, і інші, які не підлягають забудові. На схемі міста і його оточення землі, що вимагають певних поліпшень, розмежовуються пороговими лініями, які показують зміну рівня необхідних витрат (рис. 1).

Рис.1. Граничний аналіз при обґрунтуванні розвитку міста[2]

Зони просторового розвитку міста: 1 - в південному напрямку (до санітарної зони підприємства А); 2 - в східному напрямку (на незручних територіях до гірського масиву); 3 - реконструкція міста; 4 - в північному напрямку за залізницею (до санітарної зони підприємства Б); 5 - в західному напрямку (за річкою).

Умовні позначення: I- річка; II- залізниця; III- забудова; IV- лінія «непереборного порога».

Також я би хотів дещо поімпровізувати та проаналізувати проблеми територіального зростання Києва.

Зміни, що відбувалися в східнослов'янському суспільстві, чинили великий вплив і на історичний розвиток Києва. У цей час (VIII-IХ ст.) спостерігається швидке зростання площі міста, збільшення кількості його жителів за рахунок припливу населення з різних районів Русі. Про це свідчать письмові джерела, це ж підтверджують і археологічні матеріали, виявлені на величезній території - від Кирилівських висот на півночі до Печерська на півдні. На цей час припадає завершення становлення Києва як ранньофеодального міста і перетворення його в один з найбільших торгово-ремісничих центрів Східної Європи[3].

Для Києва розроблені проекти кількох документів, головними серед яких — Концепція розвитку міста, проект нового закону про Київ та Бюджетний кодекс міста Києва. Географічне розташування Києва — одне з його найбільших переваг, оскільки він розташований на перетині численних транспортних (водних, залізничних, автомобільних, повітряних) шляхів сполучення між північчю і заходу Європи до європейського півдня та Близького Сходу, а також до східного євразійського простору.

Київ оточений територіями, які мають великі площі сільськогосподарських угідь і лісів, а також значні водні ресурси, що сприяє розвитку економіки міста, його забезпечення продовольством, регенерації його атмосферного повітря. Це і є його основною територіальною перевагою.

Однак, можна припустити, що Київ вже втратив шанс перетворитися на «східноєвропейський Амстердам», стати великим міжнародним вузлом економ, внаслідок відчуження земель навколо міжнародного аеропорту «Бориспіль» і руйнування великих колишніх військових аеродромів на території столичної агломерації, які могли бути реконструйовані як аеропорти міжнародного класу.

На мій погляд, в Києві існує така вагома проблема територіального зростання, як відсутність належного планування. Генеральний план розвитку міста Києва до 2020 р. порушується і вже фактично не відповідає реальному стану справ в місті. Відсутній містобудівний кадастр; затягується процес розробки детальних планів територій та іншої містобудівної документації, встановлення меж територій природно-заповідного фонду, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, земель водного, лісового фондів, зелених зон загального користування.

Також можна помітити широке використання права постійного користування земельними ділянками, отримання якого не передбачає конкурсної основи, а коло суб'єктів є надто невизначеним. Рівень надходжень від оренди землі в Києві, порівняно з показниками розвинених країн (15 проти 60%), помітні тенденції зменшення обсягів надходжень земельного податку, разом з тим збільшуються обсяги продажу земельних ділянок[4].

Отже, можу констатувати, що просторовий розподіл комплексу функціональних зв'язків міського населення істотно ускладнюється в процесі територіального зростання міста. Більш певний характер приймає їх просторова диференціація як результат "саморегуляції".

Cпиcoк викopиcтaнoї лiтеpaтypи

1.    Малиш Б. Пороговый анализ как инструмент городского и регионального планирования / Малиш Б. // Новые идеи в географии.-М,: Прогресс. №2. - 1976. - 67-81.

2.    Перцик Е.Н. География городов (геоурбанистика): Учеб. пособие по спец." География". Высш. шк.. - 1991.

3.    Территориальный рост Киева в VIII—X вв. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Історії Києва. - http://kiev-history.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=23:----viiix--&catid=6:2011-02-02-14-11-11&Itemid=11

4.    Товбич В. Теоретико-методологічні проблеми генерального планування Києва / В. Товбич, С. Дюжев // Досвід та перспективи розвитку міст України. - 2012. - Вип. 23. - С. 64-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dprmu_2012_23_8

---

[1] Малиш Б. Пороговый анализ как инструмент городского и регионального планирования / Малиш Б. // Новые идеи в географии.-М,: Прогресс. №2. - 1976. - 67-81.

[2] Перцик Е.Н. География городов (геоурбанистика): Учеб. пособие по спец." География". Высш. шк.. - 1991.

[3] Территориальный рост Киева в VIII—X вв. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Історії Києва. - http://kiev-history.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=23:----viiix--&catid=6:2011-02-02-14-11-11&Itemid=11

[4] Товбич В. Теоретико-методологічні проблеми генерального планування Києва / В. Товбич, С. Дюжев // Досвід та перспективи розвитку міст України. - 2012. - Вип. 23. - С. 64-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dprmu_2012_23_8