Еcе
з нayки (диcциплiни) «Управління
економічним потенціалом міста»
нa темy «Проблеми територіального зростання міст»
Місто являє собою складне соціально-територіальне
утворення, до якого крім природного і матеріально-речового компонентів, входять
населення, виробництво і споживання матеріальних благ, тому воно і вивчається
багатьма громадськими, економічними та географічними науками.
Польський урбаніст Б.Маліш[1]
створив теорію порогів і на її основі - методи порогового аналізу
територіального зростання міста, які стали використовуватися як інструмент
міського і регіонального планування. Розвиток міста являє собою послідовність
дискретних станів, для яких і аналізується майбутня просторова організація
міської території. В процесі територіального зростання місто стикається з певними
обмеженнями, які надають значний вплив на постадійний процес розвитку.
Б.Маліш1 виділяє чотири групи обмежень,
пов'язаних з: різноманітністю (і особливостями) природного середовища;
існуючими системами землекористування; особливостями інфраструктури; інерцією у
розвитку існуючих структурних елементів міста.
Таким чином, виникає задача, наприклад, подолати
обмеження, створені заболоченістю рельєфу, необхідністю переходу на протилежний
берег і будівництвом для цього моста, вилученням цінних сільськогосподарських
земель і т.д. Однак це зажадає додаткових капіталовкладень.
Питомі витрати (в розрахунку на одиницю площі або на
одного жителя) підвищаться в порівнянні з тими, які робляться в звичайних
умовах. Місту доводиться час від часу зупинятися в територіальному зростанні до
тих пір, поки не виявиться доцільним йти на додаткові витрати, що вимагаються
для подолання виниклих обмежень.
Для оцінки цих додаткових витрат і вводиться поняття
порогових витрат. Їх розміри залежать від тих особливостей місцевості, на які
вказувалося вище. Варіанти територіального розвитку міста можна представити у
вигляді порогової кривої, що дозволяє порівнювати їх економічну ефективність.
Якщо витрати зростають особливо сильно і висота «порога» стає досить значною,
виникає критичний поріг. Він не виключає подальшого зростання міста, а лише
вказує на те, що необхідно змінити тактику містобудування. Можливо, що замість
розширення міста знадобиться перебудова його окремих частин: зміна їх
функціонального профілю, планувальної структури, підвищення щільності забудови1.
Таким чином, граничний аналіз дозволяє оцінити всі
прийнятні варіанти розширення або реконструкції території міста і вибрати
найбільш ефективний, беручи до уваги порогові обмеження. Пороговому аналізу не
піддаються промислові майданчики, ділянки, що володіють історичною цінністю, і
інші, які не підлягають забудові. Аналізовані землі досліджуються щодо:
а) особливостей природи;
б) існуючої системи землекористування (при цьому
враховуються необхідні при зміні землекористування витрати);
в) можливого створення необхідної інфраструктури.
Граничний аналіз дозволяє знайти найбільш доцільні шляхи
послідовного освоєння прилеглих до міста територій, визначити таким чином
стратегію розвитку міста, а також встановити рівень, перевищивши який,
компактне місто перетворюється в розосереджене.
Граничному аналізу не піддаються промислові майданчики,
ділянки, що володіють історичною цінністю, і інші, які не підлягають забудові.
На схемі міста і його оточення землі, що вимагають певних поліпшень,
розмежовуються пороговими лініями, які показують зміну рівня необхідних витрат
(рис. 1).
Рис.1. Граничний аналіз при обґрунтуванні розвитку міста[2]
Зони просторового розвитку міста: 1 - в південному
напрямку (до санітарної зони підприємства А); 2 - в східному напрямку (на
незручних територіях до гірського масиву); 3 - реконструкція міста; 4 - в
північному напрямку за залізницею (до санітарної зони підприємства Б); 5 - в
західному напрямку (за річкою).
Умовні позначення: I- річка; II- залізниця; III-
забудова; IV- лінія «непереборного порога».
Також я би хотів дещо поімпровізувати та проаналізувати
проблеми територіального зростання Києва.
Зміни, що відбувалися в східнослов'янському суспільстві,
чинили великий вплив і на історичний розвиток Києва. У цей час (VIII-IХ ст.) спостерігається
швидке зростання площі міста, збільшення кількості його жителів за рахунок
припливу населення з різних районів Русі. Про це свідчать письмові джерела, це
ж підтверджують і археологічні матеріали, виявлені на величезній території -
від Кирилівських висот на півночі до Печерська на півдні. На цей час припадає
завершення становлення Києва як ранньофеодального міста і перетворення його в
один з найбільших торгово-ремісничих центрів Східної Європи[3].
Для Києва розроблені проекти кількох документів,
головними серед яких — Концепція розвитку міста, проект нового закону про Київ
та Бюджетний кодекс міста Києва. Географічне розташування Києва — одне з його
найбільших переваг, оскільки він розташований на перетині численних
транспортних (водних, залізничних, автомобільних, повітряних) шляхів сполучення
між північчю і заходу Європи до європейського півдня та Близького Сходу, а
також до східного євразійського простору.
Київ оточений територіями, які мають великі площі
сільськогосподарських угідь і лісів, а також значні водні ресурси, що сприяє
розвитку економіки міста, його забезпечення продовольством, регенерації його
атмосферного повітря. Це і є його основною територіальною перевагою.
Однак, можна припустити, що Київ вже втратив шанс
перетворитися на «східноєвропейський Амстердам», стати великим міжнародним
вузлом економ, внаслідок відчуження земель навколо міжнародного аеропорту «Бориспіль»
і руйнування великих колишніх військових аеродромів на території столичної
агломерації, які могли бути реконструйовані як аеропорти міжнародного класу.
На мій погляд, в Києві існує така вагома проблема
територіального зростання, як відсутність належного планування. Генеральний
план розвитку міста Києва до 2020 р. порушується і вже фактично не відповідає
реальному стану справ в місті. Відсутній містобудівний кадастр; затягується
процес розробки детальних планів територій та іншої містобудівної документації,
встановлення меж територій природно-заповідного фонду, оздоровчого,
рекреаційного, історико-культурного призначення, земель водного, лісового
фондів, зелених зон загального користування.
Також можна помітити широке використання права постійного
користування земельними ділянками, отримання якого не передбачає конкурсної
основи, а коло суб'єктів є надто невизначеним. Рівень надходжень від оренди
землі в Києві, порівняно з показниками розвинених країн (15 проти 60%), помітні
тенденції зменшення обсягів надходжень земельного податку, разом з тим
збільшуються обсяги продажу земельних ділянок[4].
Отже,
можу констатувати, що просторовий розподіл комплексу функціональних зв'язків
міського населення істотно ускладнюється в процесі територіального зростання
міста. Більш певний характер приймає їх просторова диференціація як результат
"саморегуляції".
Cпиcoк викopиcтaнoї лiтеpaтypи
1.
Малиш Б.
Пороговый анализ как инструмент городского и регионального планирования / Малиш
Б. // Новые идеи в географии.-М,: Прогресс. №2. - 1976. - 67-81.
2.
Перцик
Е.Н. География городов (геоурбанистика): Учеб. пособие по спец."
География". Высш. шк.. - 1991.
3.
Территориальный
рост Киева в VIII—X вв. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Історії Києва. -
http://kiev-history.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=23:----viiix--&catid=6:2011-02-02-14-11-11&Itemid=11
4.
Товбич В.
Теоретико-методологічні проблеми генерального планування Києва / В. Товбич, С.
Дюжев // Досвід та перспективи розвитку міст України. - 2012. - Вип. 23. - С.
64-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dprmu_2012_23_8
[1] Малиш Б. Пороговый
анализ как инструмент городского и регионального планирования / Малиш Б. //
Новые идеи в географии.-М,: Прогресс. №2. - 1976. - 67-81.
[2] Перцик Е.Н. География
городов (геоурбанистика): Учеб. пособие по спец." География". Высш. шк..
- 1991.
[3] Территориальный рост
Киева в VIII—X вв. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Історії Києва. -
http://kiev-history.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=23:----viiix--&catid=6:2011-02-02-14-11-11&Itemid=11
[4] Товбич В.
Теоретико-методологічні проблеми генерального планування Києва / В. Товбич, С.
Дюжев // Досвід та перспективи розвитку міст України. - 2012. - Вип. 23. - С.
64-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dprmu_2012_23_8

