Індивідуальна аналітичний звіт власних наукових публікацій за темою “Страхування підприємницьких ризиків”
Постановка проблеми
Підприємницька діяльність завжди супроводжується різного роду ризиками. Під підприємницькими ризиками розуміють такі, що виникають при будь-яких видах підприємницької діяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів і послуг, їх реалізацією; товарно-грошовими і фінансовими операціями; комерцією, а також здійсненням науково-технічних проектів.
Підприємець може зазнавати втрат через ушкодження або знищення засобів виробництва, невиконання контрагентами умов договорів. Окрім цього, можливі значні фінансові втрати через зниження заздалегідь обумовленого рівня рентабельності, через необхідність компенсувати шкоду, заподіяну найманим робітникам внаслідок нещасного випадку на виробництві, а також споживачам продукції цього підприємства.
В економічній літературі, присвяченій проблемам підприємництва, існує багато підходів до класифікації підприємницьких ризиків, але чітка і повна система, яка б відображала різноманітність цих ризиків, відсутня.
Тому проаналізовані літературні дані дають змогу навести нижче подану класифікацію підприємницьких ризиків.
Головна проблема страхування підприємницьких ризиків полягає у створенні необхідної ефективної системи, яка б дозволила мінімізувати ймовірні ризики при створенні, веденні та закритті бізнесу.
Аналіз
В силу специфіки ринкових відносин, страхування підприємницьких ризиків стає асобом захисту підприємців від несприятливої зміни економічної кон'юнктури. Страхування в цьому випадку допомагає упорядкувати фінансові та юридичні взаємозв'язки між різними учасниками ринкових відносин . Тому належне упорядкування цих відносин є актуальним завданням сучасної держави.
Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується, або підприємницький ризик - це невизначеність очікуваних доходів.
Поняття страхування підприємницьких ризиків важко визначити, враховуючи реалії чинного законодавства України. Зокрема, в Господарському Кодексі України відсутні відповідні положення щодо виділення страхування підприємницького ризику і особливостей його договірного оформлення, а формулювання положень щодо майнового страхування в Цивільному Кодексі не дозволяють однозначно віднести підприємницький ризик до його різновидів.
Так, у статті 980 ЦК визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать законодавству і пов'язані з:
• життям, здоров'ям;
• працездатністю і пенсійним забезпеченням (Приватне страхування);
• володінням, користуванням і розпорядженням майном (Майнове страхування);
• відшкодуванням шкоди, заподіяної страхувальником (Страхування відповідальності).
Також виникає складність з виявленням страхування підприємницьких ризиків при поєднанні різновидів страхування, яке об'єктивно присутній в комплексних договорах страхування підприємницьких ризиків.
Адже реально виникають відносини у сфері страхування підприємницьких ризиків окремо і в сукупності виходять за межі майнового страхування і страхування відповідальності в наведеному сенсі. Зокрема, страхування підприємницьких ризиків може далеко виходити за межі володіння, користування і розпорядження майном.
Наприклад, зміна кон'юнктури світового ринку зерна не призводить до позбавлення товаровиробника або іншого власника зерна прав щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Але умови продажу товару можуть означати невигідність продажу зерна, істотні економічні втрати в результаті знецінення грошової одиниці, або інфляції, під впливом якої зменшується прибуток, і не дати цьому товаровиробнику придбати добрива, посіви, або техніку для забезпечення врожаю майбутнього року.
У той же час, категорія страхування підприємницького ризику має і вузьке, спеціалізоване значення, що виникає при страхуванні окремих ризиків з наведених вище, коли мова йде про власне страхування підприємницьких ризиків, яке приймається в певному значенні для пояснення окремих різновидів страхування серед наведених галузевих його видів.
Не можна обмежувати страхування підприємницьких ризиків страхуванням відповідальності. Хоча відповідальність підприємця перед третіми особами може ставати предметом страхування. По суті, у багатьох випадках ступінь відповідальності, особливо в сфері податкових правопорушень, штрафних санкцій в господарсько-виробничих і природоохоронних правовідносинах може нести загрозу платоспроможності підприємця, стаючи,таким чином, об'єктом страхування. Страхування цивільної відповідальності належить до страхування підприємницьких ризиків в широкому значенні слова.
Отже, страхування підприємницьких ризиків являє не тільки комплексну категорію, але й має спеціальний об'єкт, який виходить за межі майнового страхування і страхування відповідальності.
Він складається в забезпеченні досягнення певного економічного результату діяльності, а ризик його недосягнення має певну оцінку.
Навіть в сукупності з майновим страхуванням в значенні, закріпленим в положеннях Громадянського кодексу України, страхування відповідальності не здатне охопити всі страхові ризики, які виникають у підприємця і відповідно можуть бути предметом страхування.
Відповідні висновки мають велике системоутворююче і інформативне значення, орієнтуючи підприємців і інвесторів на використання цього різновиду страхування для просування власних бізнес-проектів, усунення невизначеності багатьох комерційних операцій, а держава - на стимулювання його використання в господарських відносинах, в зокрема, і при регулюванні шляхом впровадження процедур страхування.
Обмеження страхування особистим, майновим страхуванням і страхуванням відповідальності не дозволяють повною мірою відобразити специфіку страхування підприємницького ризику.
Підприємницький ризик як предмет страхування має складну структуру. Але це не виключає, а навпаки передбачає його методологічну оцінку і належну організацію правової і економічної роботи на підприємстві щодо управління ризиками, перш за все в напрямку їх страхування.
Таким чином, поняття страхування підприємницьких ризиків необхідно визначати у вузькому і широкому значенні, коли у вузькому розумінні воно пов'язане зі страхуванням від настання економічних втрат під час здійснення підприємницької діяльності. А в широкому - включає також інші види страхування ризиків, які обумовлюються потребами підприємницької діяльності, в тому числі страхування відповідальності і страхування величин можливого відхилення від запланованого результату господарської діяльності, коли відповідні наслідки є більш складними, ніж в цілому попередження настання збитків. Таких як зменшення цінності бізнесу, декапіталізація господарських організацій, націоналізація інвестицій, зміна показників ділової активності, неотримання дозволів, зміна кон'юнктури ринку тощо.
Класифікація підприємницькиз ризиків
Страхування підприємницького ризику визначено Законом України "Про страхування" як страхування ризику збитків від підприємницької діяльності через порушення своїх зобов'язань контрагентами підприємця або зміну умов цієї діяльності за обставин, що не залежать від підприємця, у тому числі ризику неотримання очікуваних прибутків. Такий ризик може включати ризик перерви у виробничій і комерційній діяльності, ризик неплатежів, затримки в доставці товарів для користувача.
При страхуванні комерційних ризиків об'єктом страхування є кошти й інші ресурси, що інвестуються в будь- яке виробництво або сферу послуг. Відповідальність страховика в цьому випадку полягає в необхідності відшкодування страхувальнику втрат, що виникають унаслідок погіршення умов підприємницької діяльності та зміни ринкової кон'юнктури. Межа відповідальності в межах певного виду страхування може бути визначена двома способами. У першому випадку страхову суму визначають з урахуванням розміру капітальних вкладень страхувальника. Відшкодуванню підлягають витрати страхувальника, і тому воно одержало назву страхування інвестицій. У другому випадку страхова сума може включати не тільки капіталовкладення, а й частину прибутку, що очікується від вкладень у підприємницьку діяльність. Таке страхування визначається як страхування прибутку (доходів). Термін дії договору страхування встановлюється за терміном окупності капіталовкладень.
Страхування від збитків унаслідок перерв у виробництві – переважно новий вид діяльності у вітчизняній практиці страхування. Водночас цей вид страхування відомий у світовій практиці давно як страхування втрати прибутку. Його мета – відшкодування страхувальнику втрачених прибутків від діяльності його підприємства і доходів, які він міг одержати, якщо підприємство не призупинило б діяльність.
Такі втрати можуть виникнути унаслідок пожежі, стихійного лиха, виробничої аварії і т.д. У випадку страхування майна відшкодовується основна сума збитків, але страхувальник не одержує пов- ного відшкодування своїх збитків. Звідси виникає необхідність відшкодування втрат унаслідок тимчасової зупинки підприємства. Звичайно договір страхування щодо цього виду укладають на один рік, хоча цей термін може бути й довшим; тривалість дії договору страхування залежить від можливостей страхувальника вийти на обсяги виробництва до настання страхової події.
Умовами договору страхування обумовлюється, що сума претензій зі страхування від збитків унаслідок перерв у виробництві повинна виключати здійснені раніше виплати зі страхування майна або відповідальності.
У цьому виді страхування досить важко розрахувати конкретний розмір збитків з певних об'єктивних причин. Якщо метою страхового відшкодування розглядати повернення страхувальника до стану, який був до настання страхової події, то у випадку страхування збитків від перерв у виробництві цей підхід не спрацьовує. Розрахунки страхового відшкодування повинні враховувати максимальне наближення страхувальника до фінансової ситуації, в якій він міг би опинитися, якби не відбувся страховий випадок.
Окрім цих можливі значні фінансові втрати через зниження заздалегідь обумовленого рівня рентабельності, через необхідність компенсувати шкоду, заподіяну найманим робітникам внаслідок нещасного випадку на виробництві, а також споживачам продукції цього підприємства.
В економічній літературі, присвяченій проблемам підприємництва, існує багато підходів до класифікації підприємницьких ризиків, але чітка і повна система, яка б відображала різноманітність цих ризиків, відсутня. Тому проаналізовані літературні дані дають змогу навести таку класифікацію підприємницьких ризиків:
¬ зовнішні, не пов'язані з діяльністю підприємця (заміна законодавства, політики, соціального стану);
¬ внутрішні, джерелом яких є підприємницька діяльність (розробка, виробництво і реалізація продукції, інвестицій, недотримання умов договору);
¬ постійні, що загрожують підприємцю в даній географічній зоні і в даній галузі економіки (ризики непла-ежів у районах з депресивною економікою);
¬ короткочасні, що діють у період часу, менший за виробничий цикл (ризики при транспортуванні продукції чи сировини);
¬ допустимі, що загрожують втратою частини чи всього прибутку;
¬ катастрофічні, що загрожують втратою бізнесу і банкрутства підприємства;
¬ спекулятивні (динамічні), що виникають у результаті гри на курсових і цінових різницях.
У міжнародній практиці застосовуються й інші специфічні види страхування підприємницьких ризиків: страхування контрактів (у тому числі експортно-імпортних), фінансово-кредитних операцій, страхування кон'юнктури
Заключення
Отже, я хочу зазначити, що підприємницька діяльність в основі своїй є ризикованою. В першу чергу, причиною тому є руйнівний вплив стихійних сил природи чи негативні наслідки інших надзвичайних подій (пожарів, вибухів, епідемій, травматизма та ін.).
Тому провадження безперерної, успішної діяльності можливе не тільки за умов попередження, подолання та локалізації стихійних та інших лих, а також при безумовному відшкодуванні нанесених збитків. Механізм такого відшкодування забезпечується страхуванням визначених ризиків. Воно дає можливість розподілити масштабні втрати в часі та просторі між зацікавленими у страхуванні особами і, чим більша їх кількість, тим дешевшим і ефективнішим є для них є страховий захист.
Дослідивши основні види підприємницьких ризиків, можна зробити висновок, що категорія підприємницьких ризиків не має чітких меж, а тому віднести її до певної галузі є недоцільним і необґрунтованим. Термін "підприємницькі ризики" визначає ті ризики, що пов'язані з економічною діяльністю. Отже, страхування підприємницьких ризиків – це сукупність страхування майна, страхування відповідальності та особистого страхування.
До ризиків підприємницької діяльності, які необхідно страхувати, на мою думку, слід віднести:
- ймовірність втрати в результаті пожежі та інших стихійних лих;
- ймовірність втрати в результаті автомобільних аварій;
- ймовірність втрати в результаті псування продукції в результаті транспортировки;
- ймовірність втрати в результаті помилок працівників фірми;
- ймовірність втрати в результаті припинення ділової активності фірми;
- ймовірність втрати в результаті невиконанні обовя`зків субпідрядних;
- ймовірність втрати в результаті можливого захворювання, смерті або нещасного випадку з працівником фірми.
Проаналізувавши ряд наукових матеріалів, на мій погляд, найпоширенішим і навіть традиційним видом страхування підприємницьких ризиків є страхування майна промислових підприємств від вогню та інших небезпек. Страхування від вогню полягає у відшкодуванні збитків від раптових і непередбачуваних випадків пожежі або вибуху, а також деяких інших супутніх явищ. За цим видом укладаються основний та додатковий договори страхування. За основним договором страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству. Ставки страхових внесків за договорами страхування майна коливаються від 0,05 % до 0,5 % вартості майна (при страхуванні приміщень, меблів). При страхуванні обладнання промислових підприємств страховий збір коливається від 0,15 % до 1% їх вартості, а якщо страхуються дорогі марки автомобілів, то ставки страхових внесків можуть досягти 17 %. Стандартний поліс вогневого страхування передбачає покриття таких ризиків: пожежа, удар блискавки, вибух газу. Якщо страхувальник зазнав збитків при здійсненні заходів, спрямованих на врятування майна, запобігання пожежі та ін., то такі збитки підлягають відшкодуванню.
Тому, я вважаю, що даний вектор розвитку досліджень не є повністю вивченим і потребує постійного вдосконалення. Це дозволить налагодити систему бізнесу, полегшити ведення підприємницької діяльності та зменшити рівень її ризикованості.
Список використаних джерел:
1. Цивільний кодекс України - Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15
2. Страхування підприємницьких ризиків як засіб забезпечення правового порядку в сфері господарювання / Н. Пацурія, І. Войцеховська // Юридичний вісник. - 2014. - № 4. - С. 147-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/urid_2014_4_32.pdf
3. Страхування підприємницьких ризиків як предмет господарсько-правового регулювання / Е. П. Стась // Актуальні проблеми держави і права. - 2012. - Вип. 65. - С. 367-373. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/apdp_2012_65_50.pdf
4. Про правові підстави віднесення перестрахування до різновиду страхування підприємницьких ризиків / Е. П. Стась // Актуальні проблеми держави і права. - 2011. - Вип. 62. - С. 728-733. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/apdp_2011_62_100.pdf
5. Приказюк Н. В. Стратегії поведінки страхових організацій на сучасному страховому риноку / Приказюк Н.В., Марченко Г.Ю. // [Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія „Економіка”]. – 2010. – No120. – С. 24-27.
6. Лобова О. М. Форми страхового захисту підприємницької діяльності / Лобова О. М.// [Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. Випуск 22]. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. – 294 с.
7. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) "Шляхом Європейської інтеграції / Авт. кол. А.С. Гальчинський, В.М.Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с. 2. Горбач Л.М. Страхова справа: Навч. посібник. – 2-ге вид., випр., К.: Кондор, 2003. – 252 с.
Marina Vlasenko
Немає коментарів:
Дописати коментар