Індивідуальна робота з аналітичного (критичного) огляду наукових публікацій за темою “Структура і динаміка платіжного балансу України. Порівняння динаміки бюджетного дефіциту та дефіциту платіжного балансу”

Зміст

Аналіз досліджуваної проблематики............................................................. 3

Обгрунтування платіжного балансу........................................................... 4

Структура і динаміка платіжного балансу України..................................... 5

Висновки.................................................................................................. 12

Список використаної літератури................................................................. 13

Аналіз досліджуваної проблематики

Мною було проаналізовано достатньо велику кількість статей та публікацій, якій присвячені проблематиці платіжного балансу України. Сформовані висновки та список джерел, використаних для аналізу, хочу подати нижче.

Існує декілька підходів щодо визначення та конфігурації поняття платіжний баланс. Воно не є однозначним та має свої специфічні іпостасії.

На сучасному етапі платіжний баланс всебічно вивчається фахівцями в сфері міжнародних економічних відносин, як джерело найважливішої інформації, яке розкриває особливості участі країни в міжнародному обміні товарами, послугами, капіталами.

В умовах курсу української держави на євроінтеграцію при одночасній різновекторності зовнішньої політики платіжний баланс України відчуває тиск зовнішніх та внутрішніх чинників, які призводять до значних асиметрій та, відповідно, до погіршення макроекономічної рівноваги в державі через «вимивання» золотовалютних резервів, флуктуацій курсу гривні.

Такий стан платіжного балансу, а саме іманентні різкі коливання заклали певну загрозливу тенденцію, яка ставить перед дослідниками нові теоретичні проблеми, що багато в чому визначаються зовнішніми факторами та потребують нових підходів до їх регулювання, а проблематика визначення впливу макроекономічних чинників на формування платіжного балансу в умовах фінансової нестабільності суттєво актуалізується.

У таких умовах економічна наука всебічно розглядає існуючі проблеми, попри те є логічним подальший науковий розгляд відносин між Україною та ЄС через призму платіжного балансу, а зв’язок із науково-практичними завданнями полягають у визначенні подальшого стану українсько-європейського платіжного балансу в умовах відсутності угоди про Асоціацію та впливу надання російського кредиту на торговельно-економічні відносини України з ЄС.

В останні роки глобалізаційні процеси проникають у всі сфери держави. Це також стосується передачі технологій, інвестицій та інноваційного розвитку. Жорстка конкуренція, що характеризує глобалізацію, призвела до того, що все більше і більше фірм намагаються застосовувати новітні технології. Як наслідок цієї стратегії, фірми зобов'язані отримати технології і нематеріальні активи, які мають важливе значення для них. Прямі іноземні інвестиції сприяють зростанню передачі технологій від материнської компанії до своїх партнерів за кордоном, і більшість з цих угод відповідають операціям між ними.

Проте, незважаючи на існування певної кількості досліджень, технологічному платіжному балансу і проблемам його формування приділено дуже мало уваги. Тому основним завданням уряду є формування технологічного платіжного балансу в умовах інноваційного розвитку, однак для цього потрібно нормалізувати класичний платіжний баланс.

Обгрунтування платіжного балансу

Платіжний баланс є одним з основних інструментів макроекономічного аналізу і прогнозування. За його допомогою можна відстежити розвиток зовнішньої торгівлі:

· в яких розмірах і формах відбувалося залучення іноземних інвестицій;

· який був відплив вітчизняного капіталу за кордон;

· наскільки своєчасно погашається зовнішня заборгованість країни.

Платіжний баланс є одним з джерел для складання системи національних рахунків. Його також використовують для визначення монетарної та фіскальної політики, регулювання валютного ринку й обмінного курсу.

Загалом платіжний баланс відображає зовнішньоекономічну діяльність країни за звітний період. Як результат, платіжний баланс охоплює всі операції, які пов’язані з юридичним переходом права власності на товари, послуги та інші цінності від резидентів до нерезидентів, а також перехід грошей, фінансових та інших активів з однієї країни в іншу. При цьому не має значення, чи супроводжується передача цінностей за межу грошовим розміщенням у вигляді реального платежу чи ця передача здійснюється в обмін на аналогічні цінності, в кредит чи безоплатно.

На сьогоднішній день платіжний баланс усебічно вивчається фахівцями в сфері міжнародних економічних відносин як джерело найважливішої інформації, яке розкриває особливості участі країни в міжнародному обміні товарами, послугами, капіталами.

Аналіз платіжного балансу здійснюється за трьома напрямами:

1) якість інформаційної бази;

2) стан та динаміки статей;

3) сальдо рахунків платіжного балансу та впливу стану платіжного балансу на макроекономічну ситуацію.

При цьому розглядаються результати зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється порівняльний аналіз макроекономічних показників, на підставі яких прогнозується орієнтація внутрішньої та зовнішньої економічної політики.

Структура і динаміка платіжного балансу України

Проаналізувавши ряд публікацій, я дійшов до висновку, що оцінки стану економіки України останнім часом мають багато інтерпретацій. З боку державних органів влади стан національного господарства оцінюється як бурхливе посткризове відновлення, ріст доходів бюджету та масштабних структурних реформах.

У кінці 2005 - на початку 2006 р. в Україні склалася ситуація, коли імпорт почав регулярно перевищувати експорт, а недолік валютної виручки успішно покривався за рахунок припливу інвестицій і позикових грошей з-за кордону. Цей притік був настільки суттєвим, що, при негативному балансі експорту та імпорту, гривня була стабільною і зміцнювалась, а НБУ поповнював свої валютні резерви.

Крім того, при аналізі платіжного балансу України слід зазначити, що в 2000-2010 рр. величезними темпами зростало споживче кредитування. Іноземні банки через свої філії в Україні кредитували населення для покупки переважно імпортної техніки.

За короткий термін часу приплив іноземного капіталу перетворився на відплив. Якщо у вересні 2008 позитивне сальдо рахунку операцій з капіталом перевищувало 1 млрд. дол., то в наступному місяці від’ємне сальдо склало майже 1,5 млрд. дол.

За останніми даними НБУ, дефіцит поточного рахунку в 2014[1] році скоротився до 5.3 млрд. дол. США, або до 4.0% від ВВП (порівняно з 16.5 млрд. дол. США, або з 8.6% від ВВП у 2013 році). Низька економічна активність та зменшення купівельної спроможності домогосподарств зумовили значно вищі темпи падіння імпорту порівняно з експортом.

Рисунок 1. Поточний і фінансовий рахунку платіжного балансу України

Скорочення експорту товарів на 15.0% у 2014 році – до 55.3 млрд. дол. США зумовлено призупиненням виробничих потужностей та руйнуванням транспортної інфраструктури на сході держави, зниженням цін на світових товарних ринках та погіршенням торговельних відносин із Росією.

Експорт товарів до Росії знизився на 35.0% (її частка зменшилась з 23.2% до 17.7% у 2013 році), водночас поставки до країн ЄС збільшилися на 1.5%, а їхня частка зросла з 25.8% до 30.8%.

Рисунок 2. Структура платіжного балансу

Експорт скоротився за всіма товарними групами, зокрема:

– продукції машинобудування – на 30.6%, більше половини такого зниження припадало на скорочення поставок залізничних локомотивів (майже в три рази) переважно до Росії;

– металургійної продукції – на 13.3% як че- рез зниження експортних цін на чорні метали (в середньому на 2.8%), так і через зменшення обсягів виробництва в зоні воєнного конфлікту;

– хімічної продукції – на 26.9% через скорочення поставок добрив (на 40.7%) та продукції неорганічної хімії (на 32.5%), що спричинено зупинкою виробництва на заводах у зоні конфлікту й обмеженням постачання газу для підпри- ємств галузі;

– продукції АПК – на 2.2%. З одного боку, експорт харчової промисловості скоротився на 13.3% насамперед до Росії (майже удвічі) через запровадження санкцій до українських виробників. З іншого боку, завдяки лібералізації доступу українських товарів на ринки ЄС та рекордному врожаю експорт зернових зріс на 2.7% (фізичні обсяги – на 20.2%), а олії та жирів – на 9.0%.

Таким чином, можна говорити про те, що саме експорт послуг з України до ЄС є фактором покращення загального поточного балансу України. Така особливість пов’язана з традиційним позитивним торговельним сальдо в торгівлі послугами між Україною та ЄС. Разом з тим, експорт товарів до ЄС, за результатами регресійної моделі, негативно впливає на поточний рахунок, однак є статистично незначущим і тому я не можу коментувати цей показник. Лише зазначу, що в подальших дослідженнях варто ретельно перевіряти вплив експорту товарів з України до ЄС на поточний рахунок платіжного балансу України.

На думку експертів НІСД[2], після жорсткої фінансово-економічної кризи, в якій Україна опинилася серед найсильніше потерпілих країн, економіка нашої країни демонструє поступ відновлення. Сповільнення кризових процесів у світовій економіці та перехід значної кількості країн-торговельних партнерів України до поступової макроекономічної стабілізації та відновлення в них процесів економічного пожвавлення створили середовище, яке, з одного боку, знизило глобальні ризики для економічної активності, з іншого - уможливило започаткування економічного зростання в економіці України.

Також слід зазначити, що розпочатий останнім часом НБУ курс на пом’якшення монетарної політики є важливим кроком у напрямі формування сприятливих умов для реалізації структурних зрушень. Водночас посилюються ризики «перегріву» окремих сегментів економічної системи та подальшого зростання боргового навантаження державного і приватного секторів економіки в умовах високої вразливості вітчизняної фінансової системи до уповільнення темпів зростання світової економіки і витоку капіталів.

Тому невідкладними завданнями є реалізація виваженої макроекономічної політики та розробка цільових стимулю ючих інструментів, спрямованих як на забезпечення сприятливих монетарних умов для структурних зрушень, так і на їх стимулювання.

Однією з найважливіших складових грошового ринку є валютний ринок. Вплив стану платіжного балансу на кон'юнктуру валютного ринку виявляється в тому, що надходження валюти в країну за поточними і капітальними статтями балансу збільшує пропозицію, а валютні платежі за кордоном збільшують попит на валютному ринку. Сальдо платіжного балансу істотно впливає на агрегат М2 (включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями, переказні депозити в національній валюті, переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити).

Враховуючи очікувану несприятливу динаміку світових цін на основні групи товарів за наявної однобічної структури українського експорту, критичну залежність від імпорту по ряду важливих позицій, а також стан зовнішньої комерційної заборгованості державі необxідно здійснювати заходи, щодо забезпечення рівноваги платіжного балансу України. Враховуючи всі вищезазначені чинники, можна виділити такі основні дії державної політики на скорочення відтоку капіталу з країни та боротьби з від'ємним сальдо платіжного балансу:

1) обмеження імпорту і підвищення експорту, що призведе до досягнення позитивного сальдо платіжного балансу.

Застосування прямого контролю, митні та інші збори, заборона або обмеження на переливання закордон доходів по іноземних інвестиціях і грошових трансфертів приватних осіб, різке скорочення безвідплатної допомоги, вивозу короткострокового і довгострокового капіталу;

2) боротьба з корупцією в інвестиційній діяльності;

3) зменшення доларизації економіки, щоб не допустити глибоких потрясінь, пов'язаних з відтоком інвестицій;

4) контроль за вивозом капіталу в офшорні зони.

Також для попередження кризи платіжного балансу необхідно підтримувати обсяг валютних резервів на достатньому рівні. Достатнім вважається обсяг валютних резервів, здатний забезпечити оплату імпорту країни протягом 3-х місяців.

Золотовалютні резерви Національного банку України на 01.11.2015 року становили 12,961 млрд. дол (для порівняння станом на 01.11.2014 – 12,586 млрд дол.), тобто зросли у порівнянні з минулим місяцем на 385 млн дол. завдяки збільшенню коштів на рахунках уряду та купівлі Нацбанком валюти на міжбанківському ринку. [3]

Оскільки платіжний баланс України є відображенням макроекономічної, зовнішньої, торговельної, валютної та інших політик української влади, динаміка його показників стала очевидним результатом відсутності структурних змін. Таким чином, для забезпечення стабільного розвитку економіки України в майбутньому необхідні зміни в структурі українського експорту в напрямі збільшення частки високотехнологічних, наукоємних товарів, для чого потрібні зміни усього господарського комплексу країни на основі інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки.

Висновки

На основі проведеного аналізу наукових публікацій я можу зробити найбільш важливі і значимі висновки. Платіжний баланс у сучасній економічній науці посідає важливе місце, оскільки в систематизованому вигляді відображає стан зовнішньоекономічних відносин країни та дозволяє урядам країн застосовувати різнопланові заходи державної економічної політики з метою врівноваження платіжного балансу.

Я вважаю, що економічна ситуація в Україні є складною для економічного аналізу. З одного боку - відновлення економіки, покращення фіскальної ситуації і позитивне сальдо платіжного балансу говорять про гарні перспективи на найближчий час, а з іншого - фундаментальні слабкості української економіки також явні. Це й низька ступінь диверсифікації виробництва і зовнішньої торгівлі, й висока інфляція, низька ефективність виробництва (енергоефективність), низький рівень інвестиційної привабливості.

Мною було виявлено, що двостороння торгівля між Україною та ЄС протягом всього періоду, що спостерігається, є асиметричною, як з позицій товарної номенклатури, так і з позиції впливу на статті платіжного балансу України.

Водночас, на мою думку, подальших досліджень потребує зовнішньоекономічна складова відносин України з ЄС, а саме виявлення впливу українського товарного експорту на поточний рахунок і на рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій платіжного балансу України.

Список використаної літератури

1. Криза платіжного балансу України: фактори та способи попередження кризи / А. М. Христенко // Управління розвитком. - 2014. - № 5. - С. 148-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Uproz_2014_5_70.pdf

2. Формування та оцінка технологічного платіжного балансу України в контексті інноваційного розвитку / А. К. Мулякова-Бочі. //Економіка. Управління. Інновації. - 2012. - № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eui_2012_1_38.pdf

3. Асиметрії платіжного балансу України з державами ЄС / Г. Ю. Федорова // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2013. - № 5-6. - С. 151-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/uazt_2013_5-6_26.pdf

4. Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу: оцінка прийнятного рівня для України / С. А. Ніколайчук, Н. В. Шаповаленко //Економіка і прогнозування. - 2010. - № 2. - С. 74-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/econprog_2010_2_8.pdf

5. Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини: теорія: підручник / А.С. Філіпенко - К.: Ли- бідь, 2008. - 408 с.

6. Gavilan A. Current accounts in the euro area: An intertemporal approach [Text] / A. Gavilan, J.M. Campa // Journal of Money and Finance, 2011. - No30. - p. 205-228.

7. Державна служба статистики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/

8. Журавльов О.В. Флуктуація валютного курсу та стан платіжного балансу (на прикладі України і Білорусії) / О.В. Журавльов // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2011. - No 3-4 (56-57). - С .89-94.

[1] Дані за 2014 рік подано без урахування тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя.

[2] Національний інститут стратегічних досліджень

[3] Інформацію взято з сайту insiders.com.ua. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://insiders.com.ua/spravochnik/zolotovalyutnye-rezervy

freeoneuse

середа, 7 грудня 2016 р.

Структура і динаміка платіжного балансу України

Аналіз досліджуваної проблематики

Обгрунтування платіжного балансу

Структура і динаміка платіжного балансу України

Висновки

Список використаної літератури

Немає коментарів:

Дописати коментар

середа, 7 грудня 2016 р.

Структура і динаміка платіжного балансу України

Аналіз досліджуваної проблематики

Обгрунтування платіжного балансу

Структура і динаміка платіжного балансу України

Висновки

Список використаної літератури

Немає коментарів:

Дописати коментар

середа, 7 грудня 2016 р.